vinkoristin

ВИНКРИСТИН - МИЛИ

Форма выпуска: Раствор для инъекций по 1 мл (1 мг) во флаконах №1, №10.

Производитель: Венус Ремедис Лимитед, Индия/Venus Remedies Limited, India.

Регистрационное Свидетельство №UA/6430/01/01 Приказ МОЗ Украины №472 от 02.07.2012 г.

 

 

 

 

 

 

Инструкция

Склад:

Діюча речовина: вінкристин;

1 мл розчину містить вінкристину сульфату 1 мг;

Допоміжні речовини: маніт (Е 421), натрію метилпарабен (Е 219), нагрію пропілпарабен (Е 217), вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапсвтична група. Антинеопластичні засоби. Алкалоїди рослинного походження та інші препарати природного походження. Код АТС LOÏC А02.

 

Показання.

Вінкристину сульфат застосовують окремо або у поєднані з іншими онкологічними препаратами для лікування:

- лейкемій, у тому числі гострого лімфобластного лейкозу, хронічного лімфолейкозу, гострого мієлобластного лейкозу і бластної кризи при хронічній мієлоїдній лейкемії;

- злоякісних лімфом, включаючи хворобу Ходжкіна і неходжкінські лімфоми;

- множинних мієлом;

- солідних пухлин, включаючи рак молочної залози, дрібноклітинний рак легенів, рак голови і шиї, саркому м’яких тканин;

- дитячих солідних пухлин, у тому числі саркоми Юїнга, ембріональної рабдоміосаркоми, нейробластоми, пухлини Вільмса, ретинобластоми і медул обл астом и ;

- ідіоматичної тромбоцитопенічної пурпури (ІТП). Пацієнти з істинною ПП, рефрактерні до спленектомії та короткострокового лікування адрепокор гикостероідами, можуть відповісти на вінкристин. але лікарський засіо не рекомендується для первинного лікування цього захворювання. Рекомендовані щотижневі дози вінкристину, які застосовують протягом 3-4 тижнів, призводять до постійної ремісії у деяких пацієнтів. Якщо пацієнт не відповідає на лікування після 3- 6 доз, то малоймовірно, що будуть які-небудь позитивні результати при додаткових дозах.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Мієлосупресія (пригнічення функції кісткового мозку); лейкопенія.

Кишкова непрохідність.

Захворювання нервової системи; демієлінізуюча форма синдрому Шарко-Марі-1 ута. Бактеріальні та вірусні інфекції; не можна вводити під час або безпосередньо після введення щеплень, що містять живі віруси.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначають тільки внутрішньовенно. Слід уникати позасудинного введення препарату! Інгратекальне застосування препарату заборонено!

Дозу встановлюють суворо індивідуально.

Дорослим: зазвичай застосовують у дозі 1.4 мг/м" поверхні тіла 1 раз на тиждень. Максимальна разова доза — 2 мг/м*\ Курсова доза не повинна перевищува і и 10 — 12 мі /м . Дітям: Вінкристин-Мілі застосовують у дозі 1,4-2 мг/м~ поверхні тіла І раз на іиждень. Якщо маса дитини менше 10 кг, початкова доза повинна становити 0,05 мг/кг, яку вводять внутрішньовенно щотижня.

Курс лікування становить 4-6 тижнів.

При ураженні печінки дозу препарату необхідно знизити на 50 % у випадку, якщо безпосереднє значення білірубіну в сироватці вище, ніж 3 мг/100 мл.

Сухий вміст флакона потрібно розчинити за допомогою доданого розчинника (кінцевий розчин містить 0,1 мг вінкристину в одному мілілітрі). Цей розчин потім можна розбавити 0,9 % розчином хлориду натрію і вводити у вигляді внутрішньовенної ін’єкції або одночасно із внутрішньовенною інфузією 0,9 % хлориду натрію через інфузійний набір не швидше ніж за 1 хвилину.

 

Побічні реакції.

Неврологічні розлади: невралгія, втрата чутливості, парестезії, порушення ходи, втрата глибоких рефлексів, м'язова слабкість, атаксія; периферичні парези; обвисла ступня, ураження черепно-мозкових нервів, особливо параліч зорового нерва і нерва гортані, оіль в щелепі, горлі, слинних залозах, кістках, спині, стегнах, міалгія, судоми, часто з гіпертензією, кома, минуча кортикальна сліпота, атрофія зорового нерва, птоз, диплопія, прояви пошкодження вестибулярного апарату та слуху, включаючи часткову або повну глухоту, яка може бути тимчасовою або постійною, порушення рівноваги внаслідок запаморочення, ністагму та запаморочення; головний біль, галюцинації, порушення сну, неврити периферичних нервів, депресія. Можливе загострення супутніх неврологічних захворювань. Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: пригнічення функції кісткового мозку, тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія.

Шлунково-кишкові розлади: запор, спазми та біль у животі, паралітичний ілеус, діарея; втрата маси тіла, нудота, блювання, стоматит; виразки у ротовій порожнині, парез кишечнику, некроз кишечнику і/або перфорація, анорексія, підвищення рівня печінкових ферментів.

Ендокринні розлади: недостатня секреція антидіуретичного гормону.

Метаболічні розлади: азотемія, пов’язана з дегідратацією; гіпонатріємія.

Порушення з боку нирок та сечовидільноі системи: атонія сечового міхура, затримка сечі, поліурія, набряки, дизурія, гостра сечокисла нефропатія.

Порушення з боку статевої системи: аменорея, азооспермія.

Кардіальні розлади: артеріальна гіпертензія; артеріальна гіпотензія, тахікардія, аритмія, флебіт. Хіміотерапія, що включає вінкристин, у хворих, які раніше перенесли променеву терапію у ділянці середостіння, може спричинити коронарно-артеріальні захворювання та інфаркт міокарда. Причина цього явища не встановлена.

Порушення з боку органів дихання та середостіння: задишка, бронхоспазм, гостра дихальна недостатність.

Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, алопеція.

Реакції гіперчутливості. включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, ангіоневропічний набряк.

Загальні розлади та реакції у місці введення: слабкість, гарячка, еритема, подразнення, відчуття печіння, місцевий некроз.

 

Передозування.

У дітей віком до 13 років перевищення у 10 разів дози препарату може призвести до летального. Передозування з тяжким загальним станом хворих може відзначаїись при введенні препарату дітям віком до 13 років у дозі 3-4 мг/м , дорослим — одноразово 3-4 мі/м та більше. Симптомами передозування можуть бути судоми; паралітична кишкова непрохідність; ускладнення, пов'язані з неадекватною секрецією антидіуретичного гормону чи інші прояви побічних реакцій.

Лікування: підтримуюче та симптоматичне лікування для попередження побічних реакцій внаслідок недостатньої секреції антидіуретичного гормону, обмеження рідини, застосування “петльових” діуретиків, протисудомних препаратів (включаючи фенобарбітал), клізми та проносних засобів, антибіотиків при підозрі на нейтропенію, контроль стану серцево- судинної системи і картини периферичної крові, при необхідності — замісні і емотрансфузії. Гемодіаліз неефективний.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Відсутні адекватні контрольовані дослідження щодо застосування вінкристину у період вагітності та годуванні груддю. Відомо, що вінкристин може спричиниш шкідливий вплив на плід, тому застосування Вінкристин-Мілі протипоказано під час вагітності. У разі якщо вагітність настає під час застосування вінкристину, пацієнток слід попередити про потенційний ризик для плода. При застосуванні вінкристину в період годування груддю слід припинити годування груддю.

 

Діти.

Препарат призначають дітям за показаннями.

Особливі заходи безпеки.

Медичний персонал при роботі з препаратом повинен користуватися захисним одягом (рукавички, окуляри, халат, маска). Вагітні жінки до роботи з препаратом не допускаються.

Особливості застосування. Препарат призначають тільки внутрішньовенно. Інтратекальне застосування препарату заборонено. Вінкристин можуть застосовувати тільки лікарі, які мають досвід проведення хіміотерапії.

Після випадкового інтратекального введення необхідне невідкладне нейрохірургічне втручання для попередження висхідного паралічу, що призводить до летального наслідку. При помилковому введенні вінкристину інтратекально необхідно негайно після ін’єкцій розпочати нижчезазначене лікування.

  1. Видалення через поперековий доступ настільки великої кількості цереброспінальної рідини, наскільки дозволяють міркування з безпечності.

  2.  Встановлення епідурального катетера в субарахноїдальному просторі через міжхребцевий простір вище ділянки початкової поперекової пункції та іригація цереброспінальної рідини розчином Рінгера з лактатом. По можливості до кожного

1 л розчину Рінгера з лактатом слід додавати 25 мл свіжозамороженої плазми.

  1. Встановлення інтравентрикулярного дренажу або катетера нейрохірургом і подовження іригації цереброспінальної рідини з видаленням рідини череі поперековий доступ, сполучений із замкненою системою дренажу. Розчин Рінгера з лактатом слід вводити безперервною інфузією зі швидкістю 150 мл/год, або із швидкістю 75 мл/год, якщо додана свіжозаморожена плазма, як описано вище.

Швидкість інфузії слід регулювати таким чином, щоб підтримувати рівень білка у цереброспінальній рідині 150 мг/дл.

Застосовуються нижчезазначені заходи, але вони можуть бути несуттєвими: фолієву кислоту внутрішньовенно струминно 100 мг, а потім здійснюють інфузію зі швидкістю 25 мі/юд протягом 24 год, після чого вводять струминно 25 мг кожні 6 год протягом 1 тижня. Внутрішньовенно вводять 10 г глютамінової кислоти протягом 24 годин з подальшим введенням 500 мг 3 рази на день щодня перорально протягом 1 місяця. Піридоксин вводять у дозі 50 мг кожні 8 годин внутрішньовенною інфузією протягом ЗО хвилин.

Пацієнтам із захворюваннями печінки необхідна корекція режиму дозування вінкристину. У процесі лікування необхідно контролювати картину крові. При появі у пацієнта лейкопенії під час лікування слід оцінити стан хворого та доцільність застосування наступної дози. Пацієнт повинен повідомити лікаря про появу ознак інфекційного захворювання.

Препарат погано проникає через гематоенцефалічний бар’єр, тому при лікуванні лейкозу з нейролейкемією можуть бути необхідні інші схеми протипухлинної терапії.

Слід проводити обережне спостереження за станом пацієнта при комбінованому застосуванні вінкристину та інших нейротоксичних засобів.

Можливі вторинні злоякісні новоутворення у пацієнтів, які отримували вінкристин у комбінації з іншими цитотоксичними препаратами з доведенною канцерогеннісгю.

Слід запобігати випадковому попаданню препарату в очі, тому що вінкристин може спричинити виразки на рогівці. У випадку потрапляння препарату в очі необхідно промити їх великою кількістю води.

При випадковому потраплянні на шкіру, слід промити ділянку великою кількістю води, милом та сполоснути.

Під час лікування хворим необхідно регулярно проводити дослідження очного дна та зорових полів. При найменшій підозрі на ушкодження зорового нерва, лікування слід припинити. Будь-які скарги на біль в очах чи зниження гостроти зору потребують реіельною офтальмологічного обстеження.

При застосуванні вінкристину може підвищитись рівень сечової кислоти в крові, слід контролювати даний показник та вживати відповідних заходів для попередження розвитку нейропатії, зумовленої сечокислим діатезом, протягом перших 3-4 тижнів лікування. Лабораторні дослідження повторюють до нормалізації показника.

Під час лікування препаратом слід періодично визначати концентрацію іонів натрію в крові. Внаслідок порушеної секреції антидіуретичного гормону може розвинутись гіпонатріємія, корекцію слід проводити введенням 0,9 % розчином натрію хлоридом.

Необхідно регулярно проводити ЕКГ-контроль.

Вінкристину сульфат не рекомендується застосовувати пацієнтам із запорами. Для підтримки роботи кишечнику може бути необхідним застосування проносних лікарських засобів або постановка клізм.

Слід запобігати екстравазації при внутрішньовенному введенні, оскільки можливий некроз тканини. У таких випадках ін’єкцію слід припинити і препарат, що залишився, ввести в іншу вену. Місцево застосовують тепло та ін’єкції гіалуронідази.

При лікуванні вінкристином жінки повинні уникати зачаття та використовувати протизаплідні засоби.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з ін їй ими механізмами.

Під час лікування вінкристином можливі неврологічні реакції, у зв’язку з чим слід уникати керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодії, спільні для всіх цитотоксичних засобів.

Унаслідок збільшення ризику тромботичних явищ у разі пухлинних захворювань часто застосовують лікування антикоагулянтами. При одночасному застосуванні антикоагулянтів та хіміотерапію протипухлинними засобами слід контролювати рівень INR (міжнародне нормалізоване співвідношення).

Інгібітори ізоферментів цитохрому Р450 і Р-глікопротеїну.

Алкалоїди барвінку метаболізуються ізоферментом цитохрому Р450 і є субстратами для Р- глікопротеїнів. Якщо одночасно приймати ізоферменти CYP3A4 та інгібітори Р- глікопротеїну, такі як ритонавір, нелфінавір, кетоконазол, ітраконазол, еритроміцин, циклоспорин, ніфедипін, нефозодон, з вінкристином можливе підвищення концентрації вінкристину у плазмі крові.

Одночасне застосування вінкристину та іграконазолу може супроводжуватись передчасними та/або вираженими нервово-м’язовими побічними реакціями, наймовірніше пов'язаними з інгібуванням метаболізму вінкристину.

Феніто'ін та фосфенітоїн.

Застосування даної комбінації не рекомендовано, оскільки вінкристин зменшує рівень фенітоїну в крові.

Інші цитостатичні засоби.

Потенціювання терапевтичного і токсичного впливу. Одночасне зас і осування вінкристину іа інших лікарських засобів, які пригнічують кістковий мозок таких, як доксорубіцин (особливо в комбінації з преднізолоном), може потенціювати пригнічувальний вплив на кістковий мозок.

Аспарагіназа/ізоніазид та інші нейротоксичні лікарські засоби.

При одночасному введенні нейротоксичних засобів, таких як ізоніазид, Ь-аспарагіназа і циклоспорин А, та вінкристину можлива тяжка пролонгована периферична нейропатія. Вакцини.

Оскільки імунна система пригнічена внаслідок дії вінкристину, утворення антитіл як реакція на вакцину може зменшуватись. Інтервал часу між припиненням введення лікарських засобів, які пригнічують імунну систему і відновлюють здатність організму реагувати на вакцини, залежить від інтенсивності і типу імуносупресивної дії лікарських засобів, базового захворювання та інших факторів і варіює від 3 місяців до 1 року.

Протипоказане введення вінкристину під час або безпосередньо після щеплень, що містять живі віруси, оскільки одночасне введення вакцини на базі живого вірусу може збільшувати реплікацію і побічні дії вакцини, зменшувати утворення антитіл організму на вакцину. Дигоксин.

Всмоктування дигоксииу може бути зменшене при застосуванні хіміотерапії, включаючи вінкристин.

Мтоміцин С.

Можуть виникати гострі легеневі реакції, задишка і тяжкий бронхоспазм.

Променева терапія.

Слід уникати одночасного застосування вінкристину та променевої терапії на ділянку печінки. Променева терапія може підсилювати периферичну нейротоксичність вінкристину. Циклоспорин, такролімус.

Може виникати надмірна імуносупресія з ризиком лімфо проліферації.

Інші засоби.

У ході супутнього введення вінкристину та колонієстмушоючих фактрів (С-СБР, ОМ-С8І) частіше повідомлялось про атипові неиропатіі з відчуттям поколювання аоо печіння у дистальних відділах кінцівок.

У комбінації з блеоміцином вінкристин може спричиняти синдром Рейно у дозо залежній формі.

При змішуванні розчинів вінкристину і фуросеміду виникає негайна преципітація.

При одночасному призначенні вінкристину з алопуринолом підвищується ризик виникнення мієлодепресії.

При одночасному застосуванні з ніфедипіном може посилюватись токсичність вінкристину. При комбінації вінкристину та актиноміцину можливий розвиток гепатотоксичності.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодипаміка. Протипухлинний препарат, алкалоїд барвінку рожевого. Блокує поділ клітин на стадії метафази шляхом денатурації тубуліну. Вибірково блокує відтворення ДНК і пригнічує синтез РНК.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення вінкристин швидко розподіляється в тканинах організму і зв’язується з тромбоцитами і еритроцитами.

Препарат метаболізується в печінці.

Виведення препарату і його метаболітів здійснюється в основному (90 %) з калом; 1/3 введеної дози виводиться протягом перших 24 год, а 2/3 — протягом 72 год. Близько 10 % виводиться з сечею.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати у холодильнику (2-8 °С) в оригінальній упаковці та недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 1 мг/1 мл у флаконах № 1, №10.

Категорія відпуску. За рецептом.