Під егідою Національної академії медичних наук України, Державної установи «Інститут гастроентерології НАМН України», Міністерства охорони здоров’я України, Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації, Державний Заклад «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Громадської спілки «Асоціація по вивченню та лікуванню хвороб органів травлення в Україні»,

13 - 14 червня 2019 року в Дніпрі відбулася науково-практична конференція «VІІ наукова сесія інституту гастроентерології Національної академії медичних наук України. Новітні технології в теоретичній і клінічній гастроентерології».

Конференція була присвячена 55-й річниці ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України». Створення Дніпропетровського інституту гастроентерології мало велику соціальну значимість в зв'язку з великою поширеністю і зростанням хронічних захворювань органів травлення. Інститут почав свою роботу 16 березня 1965 р.

Основним напрямком діяльності інституту було вивчення клініки, розробка методів діагностики, хірургічного та терапевтичного лікування, а також профілактики захворювань органів травлення. На сьогоднішній день, в інституті щорічно проходять післядипломну підготовку і підвищують кваліфікацію понад 500 фахівців з усіх регіонів України (терапевти, хірурги, ендоскопісти, гастроентерологи, рентгенологи, сонологи).

В даний час, в структурі загальної захворюваності на Україні лідирують серцево-судинні захворювання, хвороби органів дихання, онкологічні захворювання, патологія органів травлення.

На конференції були проведені пленарні та секційні засідання, сателітні симпозіуми, в т.ч. в формі дискусійної панелі і телемосту.

Під час проведення конференції працювала виставка лікарських препаратів провідних фармацевтичних компаній. Фармацевтична фірма «Мілі Хелскере Лтд.» взяла участь у науковій програмі конференції стендовою участю.

У Конференції брали участь провідні вчені України та світу - проф. Mato de la Paz Josė Maria (Іспанія) Доповідь «S-аденозилметіонін в лікуванні захворювань печінки.»

Доповіді були присвячені патології підшлункової залози травної системи, лікувальному харчуванню при хворобах органів травлення, захворюванням верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, передракових станів в гастроентерології, захворюванням кишечника, а також профілактиці, діагностиці та лікуванню хвороб органів травлення.

• «Актуальні аспекти гастроентерології в міжнародних консенсусах та рекомендаціях».
• «Роль мікробіоти в патогенезі захворювань шлунково-кишкового тракту. Сучасні уявлення і перспективи».
• «Доказові аспекти діагностики та лікування захворювань печінки та підшлункової залози».
• «Ключові питання діагностики та лікування хронічних запальних захворювань товстої кишки».

Сучасний ритм життя часто не дозволяє людині приділити достатню увагу правильності свого харчування, також наявність шкідливих звичок згубно впливає на систему травлення.

Ірина Леонідівна Височина - д-р мед наук, доцент, завідувач кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти ФПО ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», виступила з доповіддю «B.coagulans в лікуванні гастроентерологічних захворювань запальної та функціональної природи: ефективність з позицій доказової медицини».

Мікробіота людини – це фантастична спільнота мікроорганізмів, які проживають в організмі людини (у кишківнику, легенях, на шкірі тощо). Таке унікальне співіснування формувалось тисячоліттями і є дуже важливим для нас. Так, кількість мікробних клітин удесятеро перевищує кількість клітин людини, а сумарна кількість їхніх генів у 100 разів вища за кількість генів людського організму.

Сучасний розвиток науки та технологій дозволили довести, що кожен мікроорганізм синтезує до 50 біологічно-активних сполук, які вбудовані в обмін речовин усього організму, вони формують його імунну відповідь, а також впливають на інші біологічні процеси.

Пробіотики є живими мікроорганізмами, які при введенні в адекватній кількості приносять користь здоров'ю організму.

Високоякісний пробіотичний препарат Лактовіт Форте виробництва компанії «Мілі Хелскере Лтд.» містить в своєму складі лактобактерії (Lactobacillus sporogenes і Bacillus coagulans) і вітаміни B9 і B12.

В 1 капсулі міститься не тільки 120 млн спор лактобактерій (Bacillus coagulans (Lb.sporogenes), але і вітаміни: 1,5 мг фолієвої кислоти (вітамін В9) і 15 мкг ціанокобаламіну (вітамін В12).

Лактобактерії знаходяться в формі спор, вони не руйнуються під дією антибіотиків і високої кислотності шлунка. Лактовіт Форте також стимулює зростання власної мікрофлори, в тому числі біфідобактерій, пригнічує ріст і розмноження патогенної флори (сальмонел, шигел, клостридій, стрептококів). L .Sporogenes має імуномодулюючу властивість.

Вітамін В9 бере активну участь в процесах регуляції кровотворення, стимулюючи синтез гемоглобіну і розподіл імунних клітин, позитивно впливає на функціонування нервової системи і оновлення епітеліальних клітин слизової оболонки кишечника, а також в період вагітності захищає плід від дії різних тератогенних факторів та розвитку пороків.

Вітамін В12 бере участь в нормалізації обміну жирів, а також метаболізмі холестерину і ліпопротеїдів низької щільності, які можуть привести до атеросклерозу. Спільно з вітаміном B9 він підтримує процеси нормального кровотворення в кістковому мозку, а також нормалізує роботу нервової системи і печінки.

Лактовіт Форте має імуномодулюючий ефект. Bacillus coagulans стимулює клітинний і гуморальний імунітет, має виражену протизапальну дію, підвищує опірність організму людини і підтримує основні механізми природного імунітету.

Лактовіт Форте можна застосовувати у вагітних, жінок, які годують груддю і дітей з перших місяців життя.

Основні теми і проблеми, які обговорювалися на конференції:

• Складнощі ведення хворих на неалкогольний стеатогепатит.
• Нр-асоційовані коморбідні стани шлунково-кишкового тракту в практиці сімейного лікаря.
• Щодо правочиності діагнозу хронічного гепатиту С в епоху застосування противірусних засобів прямої дії.
• Неалкогольна жирова хвороба печінки: новини Всесвітнього гепатологічного конгресу
• Консенсус ICON-6 та Українські рекомендації з профілактики та лікування НПЗП-індукованих гастропатій.
• Постінфекційний синдром подразненої кишки з позицій консенсусу AGA (American Gastroenterology Association, 2019).
• Алкогольні ураження органів травлення: погляд експертів UEG та реальні практичні можливості.
• Актуальні питання лікування гострих вірусних діарей.
• Ураження шлунково-кишкового тракту при вживанні НПЗП: що проходить повз уваги.
• Особливості моторики дванадцятипалої кишки та жовчовивідної системи. Корекція порушень.
• Використання біологічної терапії для лікування запальних захворювань кишечнику в Україні.
• Обстипаційний синдром у клінічній практиці: роль та місце прокінетичних засобів.
• Мікробіота та пробіотики. Введення в проблему.
• Сучасні можливості пробіотичної терапії в клініці внутрішньої медицини: аспекти доказовості.
• Можливості ребіозу кишечнику в сучасних умовах.
• Міждисциплінарні позиції неалкогольної жирової хвороби печінки: реалії та перспективи.
• S-аденозилметіонін у лікуванні захворювань печінки.
• Доказова панкреатологія 2018-2019.
• Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба і порушення серцевого ритму: екстраезофагеальні прояви чи коморбідність?
• Практичні аспекти диференційної діагностики шкірного свербіжу, асоційованого з холестазом.
• Ерадикація Н.рylori: дискусійні питання та практичні рішення.
• Роль кишечної мікрофлори у розвитку захворювань печінки.
• Актуальні питання діагностики та лікування гепатобіліарної патології.
• ГЕРХ та дуоденогастральний рефлюкс у пацієнтів з цукровим діабетом та ожирінням.
• Складнощі антисекреторної та ерадикаційної антихелікобактерної терапії.
• HDE (High Definition Endoscopy) в діагностиці колоректальних неоплазій.
• Кишечна метаплазія слизової оболонки шлунка: ендоскопічна і морфологічна діагностика, прогностичні критерії.
• Особливості діагностики та лікування кислотозалежних захворювань у дітей.
• Можливість застосування адеметіоніну при неалкогольній жировій хворобі печінки: власний досвід.
• Помилки в лікуванні синдрому подразненої кишки: на що варто звернути увагу.
• Сучасні підходи в лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
• Коморбідний пацієнт в гастроентерології. Штрихи до клінічного портрету.
• Синдром подразненої кишки: чи можливе успішне лікування?
• Можливості метадоксина в лікуванні алкогольної та неалкогольної жирової хвороби печінки.
• Неалкогольна жирова хвороба печінки та внутрішньопечінковий холестаз.
• Механізми фіброгенезу при неалкогольній жировій хворобі печінки: що ми знаємо сьогодні?
• Взаємозв’язок кишкового мікробіоценозу і жирової хвороби печінки.
• Роль гастроентеролога в лікуванні холелітіазу: доказові аспекти.
• Про так звану «кляту» диспепсію. Сучасний погляд на термінологію, патогенез та ведення хворих з диспепсією.
• Роль біфідо- та лактобактерій в механізмі формування синдрому подразненої кишки та його пробіотичної корекції.
• Сучасна тактика ведення хворих на жовчнокам’яну хворобу (до і після холецистектомії).
• Біліарний сладж: від фундаментальних основ до клінічної практики.
• B.coagulans в лікуванні гастроентерологічних захворювань запальної та функціональної природи: ефективність з позицій доказової медицини.
• Печінкова енцефалопатія: механізми формування та можливості ефективного лікування.
• Замісна ферментна терапія при метаболічно асоційованих захворюваннях.
• Ендолапароскопічні технології в хірургічному лікуванні ахалазії кардії.
• Лікування хронічних запальних захворювань кишечнику. Чи є місце месалазину у сучасних умовах?
• Міжнародні протоколи та стандарти хірургічного лікування при виразковому коліті.
• Вузлові точки у тактиці ведення хворих на виразковий коліт (розбір клінічного випадку).
• Виразковий коліт: ендоскопічна семіотика, показання та принципи хірургічного лікування.
• Розбір клінічних випадків ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України»
• Цифрова манометрія як метод кількісної оцінки функціонального стану м’язового апарату травного тракту.
• Стан кишкової мікробіоти у дітей з неалкогольною жировою хворобою печінки.
• Новітні можливості неінвазивної діагностики стеатозу підшлункової залози у дітей.
• Холангіоманодебітометрія в лікуванні ускладнених форм холелітіазу.
• Неінвазивна оцінка морфологічного стану печінки.
• Вивчення стану кишкового мікробіому у хворих на остеоартрит.
• Характеристика морфо- функціонального стану печінки в динаміці алкогольної інтоксікації.
• Неінвазивні біомаркери активності неспецифічного виразкового коліту.
• Варіанти патології підшлункової залози у віддалений термін хірургічного лікування хронічного панкреатиту.
• Неінвазивна діагностика активності неспецифічного виразкового коліту.
• Особливості нутритивного статусу хворих на хронічні запальні захворювання кишечнику та сучасні методи його дослідження.
• Мініівазивні технології в хірургічному лікуванні псевдокіст підшлункової залози.
• Дискусія за проблемою. Обговорення та прийняття рекомендацій експертів VІІ наукової сесії ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» щодо ведення хворих на виразковий коліт та хворобу Крона.