20 жовтня 2016 року в місті Києві відбулася конференція «Актуальні питання загальної та невідкладної хірургії», присвячена 80-річчю кафедри загальної та невідкладної хірургії НМАПО імені П. Л. Шупика.

В рамках конференції були розглянуті наступні питання:20 10 2016 1 aktualni putannya zag nevid hirurgii

• Діагностика та лікування гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини, перитоніт
• Сучасні аспекти діагностики та лікування кишкової непрохідності
• Лікування гнійних захворювань шкіри і м'яких тканин, діабетична стопа
• Малоінвазивна абдомінальна хірургія
• Хірургія ожиріння і контурування тіла
• Ускладнення в хірургії
• Сучасні аспекти навчання хірургії

Кандидат медичних наук, доцент кафедри загальної та невідкладної хірургії НМАПО імені П. Л. Шупика Мироненко Олександр Іванович у своїй доповіді «Профілактика стресового ерозивно-виразкового ушкодження шлунково-кишкового тракту в ранньому післяопераційному періоді» розкрив питання етіології, патогенезу, діагностики та профілактики стресово-виразкового ураження шлунково-кишкового тракту .

Також доповідач зробив історичний екскурс у вивченні стрес виразок і показав необхідність профілактики даного ускладнення у пацієнтів з факторами ризику.
У своїй доповіді Олександр Іванович зробив акцент, що у відділенні загальної та абдомінальної хірургії МКЛ №6, яке він очолює, для профілактики стрес виразок використовують інгібітор протоновой помпи Геердін (рабепразол), який має переваги перед іншими ІПП:

• найшвидшим і вираженим антисекреторним ефектом,
• вузьким спектром лікарської взаємодії,
• відсутністю кумулятивного ефекту,
• відсутністю необхідності корекції дози у пацієнтів похилого віку, при нирковій і печінковій недостатності.

Геердін рекомендований для профілактики стресового ерозивно-виразкового пошкодження шлунково-кишкового тракту 20 мг в/в одноразово на добу у вигляді інтраопераційної інфузії з наступним введенням в перебігу 3-6 діб.

Бєляєва Ольга Олександрівна, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор кафедри загальної та невідкладної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ представила увазі свою доповідь «Перитоніт як соціальна і економічна проблема».

Ольга Олександрівна в своїй доповіді зазначила, що зусиллями багатьох вчених за останні десятиліття розроблені важливі аспекти патогенезу перитоніту, що дозволило створити і впровадити в практику охорони здоров'я ряд нових методів діагностики і лікування цього грізного захворювання.

Актуальність проблеми визначається такими факторами як широка поширеність перитоніту, особливо при таких захворюваннях як апендицит, холецистит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, панкреатит, травми черевної порожнини та ін., висока летальність серед хворих поширеним перитонітом, складністю і численністю порушень гомеостазу при перитоніті, які призводять до тривалих, а часом незворотних змін в організмі, і недостатньо вивченими патогенетичними механізмами, які визначають це складне захворювання.

Ольга Олександрівна показала, що на основі численних мікробіологічних досліджень підтверджено - перитоніт є полімікробним захворюванням. Багато мікроорганізмів в наш час набули стійкості до різних антибіотиків, змінилися біологічні особливості мікрофлори, що утворює гній в зв'язку з чим інфекція в хірургії знову стала важкою і складною проблемою.

Також в зв'язку з розвитком стійкості мікроорганізмів до антибіотиків знизилася ефективність антибіотикотерапії. Саме тому Ольга Олександрівна звернула увагу на комбінації цефалоспоринів III-IV поколінь з сульбактамом (похідним пеніциліну - інгібітором β-лактамаз, що володіє антимікробною активність відносно деяких анаеробів і аеробів, що запобігає інактивації цефалоспоринів ферментами бактерій, які продукують лактамази), таких як Сульбактомакс, Норзідім і Норфепім, які з успіхом використовуються в комплексній терапії перитоніту.

На завершення своєї доповіді Ольга Олександрівна зробила висновки, що розроблені методи диференційованого підходу до лікування кожного хворого в залежності від стадії перитоніту, його поширеності, збудника, віку хворого, супутньої патології дозволяють скоротити терміни медичної реабілітації хворих та дає безсумнівний економічний ефект.